Доброго дня, дорогі батьки!
Ця сторінка мого блогу для Вас. Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були здоровими, слухняними, аби добре вчилися, і, зрештою, виросли хорошими людьми. І як багато залежить здійснення цих ваших мрій, сподівань від вас самих, від нас, дорослих.
Спробуємо потрудитись над створенням особистості вашої дитини разом? Адже діти - це найцінніше, що в нас є.
Ми відповідаємо за тих, кого привели у цей світ...
Як навчитись любити дітей (майже всі впевнені, що це вміють), як зробити так, щоб дитина у будь-якому віці хотіла додому, хотіла бути поряд з найдорожчими їй людьми, про мистецтво любити на цій сторінці.
Десять правил для батьків
1. Любіть свою дитину. Радійте її присутності, приймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її впевненість у собі, не карайте несправедливо, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити вас.
2. Охороняйте свою дитину. Захищайте від фізичних і душевних небезпек, коли треба жертвуючи своїми інтересами і жертвуючи своїм життям.
3. Будьте позитивним прикладом для своєї дитини. Прищепіть повагу до традиційних цінностей, самі живіть згідно з ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність, скромність.
4. Пограйтеся зі своєю дитиною. Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтеся так, як їй подобається, її гру приймайте всерйоз.
5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте їй, коли вона намагається брати участь у роботі вдома.
6. Покажіть дитині можливість і межі людської свободи. Давайте дитині можливість набути свого досвіду, навіть якщо це пов’язано з певним ризиком. Надмірна опіка призводить до того, що дитина нерідко стає соціальним інвалідом.
7. Привчайте дитину бути слухняною. Дитину треба заохочувати до додержання встановлених правил.
8. Дитина «живиться,як і дорослий, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватись у подіях, ознайомитися з життям інших людей і з навколишнім світом.
9. Дозвольте дитині набути життєвого досвіду. Хай навіть не безболісно, але самостійно.
10. Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна у своєму віці, за свого розвитку і життєвого досвіду.
Порада № 1
Порада № 2
Порада № 3
Порада № 4
Порада № 5
Порада № 6
Порада № 7
Порада № 8
Порада № 9
Порада № 10
Порада № 11
Порада № 12
Порада № 13
Порада № 14
Поради батькам щодо початку
нового навчального року
1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання, вранці будіть дитину з усмішкою та лагідним словом.
2. Не підганяйте дитину, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили - провини дитини в цьому нема.
3. Привчайте дитину збирати портфель напередодні, ввечері перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань чи розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитися до своїх обов'язків і стане більш зібраною.
4. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застереження на кшталт: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок!», та таке інше. У дитини попереду важка праця.
5. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?», а краще запитайте: «Що нового ти сьогодні дізнався?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу питань, дайте їй можливість розслабитись. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй в цьому, вислухайте.
6. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
7. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться, тоді вона сама розкаже.
8. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
Поради батькам, які допомагають дітям учитись
· Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.
· Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
· Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.
· Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.
· У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відтинок часу.
· Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.
· Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.
1. Не вважайте дитину своєю власністю: вона особистість.
2. Любіть дитину такою, яка вона є, навіть якщо вона не в усьому досягає успіху.
3. Не очікуйте, що ваша дитина виросте такою, якою хочете ви. Допоможіть їй стати собою.
4. Запам'ятайте: найголовніший ваш обов'язок — розуміти свою дитину. Зробіть так, щоб ваша дитина ділилась з вами своїми проблемами. Ви — не суддя, який має право судити, ви — не приклад для наслідування. Ви — найрідніша людина, яка може втішити і у 5, і у 25 років.
2. Любіть дитину такою, яка вона є, навіть якщо вона не в усьому досягає успіху.
3. Не очікуйте, що ваша дитина виросте такою, якою хочете ви. Допоможіть їй стати собою.
4. Запам'ятайте: найголовніший ваш обов'язок — розуміти свою дитину. Зробіть так, щоб ваша дитина ділилась з вами своїми проблемами. Ви — не суддя, який має право судити, ви — не приклад для наслідування. Ви — найрідніша людина, яка може втішити і у 5, і у 25 років.
5. Не переймайтесь, якщо чогось не можете зробити для своєї дитини. Гірше, якщо можете, але не робите.
6. Постарайтесь хоч інколи дивитись на світ очима вашої дитини.
7. Частіше розмовляйте з вашою дитиною, відповідайте на всі її питання.
6. Постарайтесь хоч інколи дивитись на світ очима вашої дитини.
7. Частіше розмовляйте з вашою дитиною, відповідайте на всі її питання.
8. Не лайте, а тим більше не ображайте дитину, особливо в присутності сторонніх.
9. Частіше хваліть, захоплюйтесь вашою дитиною, радійте її успіхам.
10. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить, давши життя вашим онукам.
Поради батькам п’ятикласників
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
Пам'ятки — поради батькам учнів щодо складання державної підсумкової атестації
До складання
— Ознайомтеся з порядком проведення державної підсумкової атестації учнів.
— З'ясуйте бажання дітей щодо вибору навчального предмета, з якого вони складатимуть державну підсумкову атестацію. Переконайтеся, що вибір вашої дитини правильний.
— Почніть готувати свою дитину до державної підсумкової атестації завчасно, однак не будьте нав'язливими.
— Поділіться з дитиною своїм досвідом складання іспитів.
— Пам'ятайте, що дитина може сама вибирати час для підготовки до державної підсумкової атестації.
— Будьте готові, не лише вислухати плани відповідей дитини на запитання державної підсумкової атестації, а й щось підказати їй.
— Стежте за тим, щоб ваша дитина чергувала заняття та відпочинок (наприклад, 40 хвилин навчається, 10 — відпочиває).
— Не забудьте, що дитині напередодні державної підсумкової атестації необхідно відпочити: ввечері після закінчення заняття прогулятися на свіжому повітрі, прийняти душ, раніше лягти спати.
— Підтримайте дитину. Це додасть їй впевненості у своїх силах.
Під час складання
— Будьте впевнені у знаннях вашої дитини.
— Не хвилюйтеся, тому що зайве хвилювання заважатиме не лише вам, а й дитині, адже вона відчуватиме ваш неспокій.
— Не відволікайте дитину телефонними дзвінками, вона сама вам зателефонує!
Після складання
— Підтримайте дитину незалежно від результатів державної підсумкової атестації.
— Порадьте, як раціонально розподілити час, готуючись до державної підсумкової атестації з інших навчальних предметів.
Поради батькам щодо підготовки випускників до ЗНО !
Поради батькам
Не тривожтеся про кількість балів, яку ваша дитина отримає під час ЗНО. Поясніть їй, що кількість балів не є показником її можливостей. Не підвищуйте тривожність дитини напередодні ЗНО, бо це негативно позначиться на результатах тестування.Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть впоратися зі своїми емоціями, то дитина в силу вікових особливостей може емоційно «зірватися».
Забезпечте вдома зручне місце для занять і слідкуйте, щоб дитині ніхто не заважав. Допоможіть дитині розподілити теми підготовки по днях. Ознайомтеся з методикою підготовки до тестування та ознайомте з нею дитину. Не має сенсу зазубрювати весь фактичний матеріал, достатньо переглянути ключові моменти і вловити зміст і логіку матеріалу. Дуже корисно робити короткі схематичні виписки і таблиці, впорядковуючи досліджуваний матеріал за планом. Якщо дитина не вміє, покажіть їй, як це робиться на практиці. Основні формули і визначення можна виписати на листочках і повісити над письмовим столом, над ліжком, в їдальні і т.д. Підготуйте різні варіанти тестових завдань з предмету (зараз існує безліч різних збірників тестових завдань). Велике значення має тренування дитини саме з тестування, адже ця форма відрізняється від звичних йому письмових та усних іспитів. Привчайте дитину орієнтуватися в часі та вміти його розподіляти. Підбадьорюйте дитину, підвищуйте її упевненість в собі. Контролюйте режим підготовки до ЗНО, не допускайте перевантажень. Зверніть увагу на харчування дитини. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку. Напередодні ЗНО забезпечте дитині повноцінний відпочинок. Вона має відпочити і добре виспатися. Не критикуйте дитину за незадовiльнi результати оцінювання. З програмами підготовки до ЗНО-2020 Ваші діти можуть ознайомитися на сайті УЦОЯО (http://testportal.gov.ua) у розділі «Підготовка до ЗНО».
Порадьте дітям під час іспиту звернути увагу на наступне:
· Пробігти очима весь тест, щоб побачити, якого типу завдання в ньому містяться, це допоможе налаштуватися на роботу;
· Уважно прочитати питання до кінця і зрозуміти його зміст (характерна помилка під час тестування — не дочитавши до кінця, за першими словами вже припускають відповідь і квапляться її вписати);
· Якщо не знаєш відповіді на запитання чи не впевнений, пропусти його і познач, щоб потім до нього повернутися;
· Якщо не зміг протягом відведеного часу відповісти на запитання, чи є сенс покластися на свою інтуїцію і вказати найбільш ймовірний варіант.
І пам’ятайте: найголовніше — це знизити напругу та тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять.
Бажаємо успіхів та добрих результатів!
Берегите своих детей,
Их за шалости не ругайте.
Зло своих неудачных дней
Никогда на них не срывайте.
Не сердитесь на них всерьез,
Даже если они провинились.
Ничего нет дороже слез,
Что с ресничек родных скатились.
Если валит усталость с ног,
Совладать с нею нет уже мочи,
Ну а к Вам подойдет сынок,
Или ручки протянет дочка -
Обнимите покрепче их,
Детской ласкою дорожите.
Это счастье – короткий миг.
Быть счастливыми поспешите.
Ведь растают, как снег весной,
Промелькнут дни златые эти.
И покинут очаг родной
Их за шалости не ругайте.
Зло своих неудачных дней
Никогда на них не срывайте.
Не сердитесь на них всерьез,
Даже если они провинились.
Ничего нет дороже слез,
Что с ресничек родных скатились.
Если валит усталость с ног,
Совладать с нею нет уже мочи,
Ну а к Вам подойдет сынок,
Или ручки протянет дочка -
Обнимите покрепче их,
Детской ласкою дорожите.
Это счастье – короткий миг.
Быть счастливыми поспешите.
Ведь растают, как снег весной,
Промелькнут дни златые эти.
И покинут очаг родной
Повзрослевшие Ваши дети.
Перелистывая альбом
С фото разных мгновений детства,
С грустью вспомните о былом,
О тех днях, когда были вместе.
Как же будете Вы хотеть
В это время опять вернуться,
Чтоб им маленьким песню спеть,
Щечки нежной губами коснуться.
И пока в доме детский смех,
От игрушек некуда деться,
Вы на свете счастливее всех.
Берегите, пожалуйста, детство
Перелистывая альбом
С фото разных мгновений детства,
С грустью вспомните о былом,
О тех днях, когда были вместе.
Как же будете Вы хотеть
В это время опять вернуться,
Чтоб им маленьким песню спеть,
Щечки нежной губами коснуться.
И пока в доме детский смех,
От игрушек некуда деться,
Вы на свете счастливее всех.
Берегите, пожалуйста, детство
(прошу вибачення за використаний вірш російською мовою)
Принципи виховання дисципліни у дитини:
1. Уважно вивчайте дитину: Ви повинні знати стан її нервової системи. Дії дитини в стані нервового напруження повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченнями або покаранням.
2. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалось емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.
2. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалось емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.
3. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків.
4. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є спільними.
5. Не засуджуйте дитину. Пам’ятайте: щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття.
Основи інтернет-етикету, яким слід навчити дитину:
Дитина не повинна передавати приватну інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
Добре, коли дитина розуміє, що потрібно звернутися до батьків або вчителя, якщо хтось турбує її у мережі - відправляє дивні повідомлення, нав'язливо намагається установити контакт.
Потрібно пояснити дитині, що зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не завжди є гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі.
Дитина повинна розуміти, що не варто відкривати файли або посилання на Web-сторінки, отримані від незнайомих людей.
Навчіть дитину бути ввічливими в електронному листуванні. Не варто в електронних листах застосовувати текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити співрозмовника.
Не потрібно надсилати у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості зі співрозмовником.
Поясніть дитині: завжди потрібно поводитися у мережі так, як би дитина хотіла б, щоб поводилися з нею в реальному житті.
Комп'ютерна залежність
Ось декілька симптомів психологічної залежності від "віртуального світу", на які потрібно звернути увагу:
• Синдром скасування
Якщо зникає доступ до комп'ютера, дитина стає агресивною і дратівливою, їй нудно, дитину нічого не радує.
• Звуження кола інтересів
Підліток може говорити тільки про комп'ютер і все, що з ним пов'язане. Він ігнорує інші захоплення, не слухає музику, не дивиться фільми.
• Дитина обмежує контакти з друзями
Не підтримує відносини навіть з самими давніми приятелями. Схоже, що в реальному світі він не може адаптуватися і шукає притулку в віртуальному просторі.
Що робити у разі виникнення залежності від Інтернету та комп'ютерних ігор?
✔ Найчастіше батьки цілком передбачуваним чином реагують на те, що дитина занадто багато часу проводить у віртуальному світі - забороняють комп'ютер. Але якщо підліток дійсно страждає від залежності, то такий крок не дасть нічого, окрім нових переживань.
✔ Батькам варто, насамперед, зрозуміти, в чому справа. Якщо дитина користується комп'ютером для отримання інформації, розваги і спілкування, можливо, проблеми і не існує?
✔ Якщо ж підліток дійсно занадто занурений у віртуальний світ, то мова може йти не про залежність, а про підліткову депресію. І в цьому випадку потрібно не відбирати комп'ютер, а лікувати депресію.
✔ Справитися самостійно з комп'ютерною залежністю (як і з будь-якої іншої залежністю) важко. Доведеться переглядати спосіб життя і свої відносини з навколишнім світом. І замислюватися про це потрібно не тільки підлітку, але і його батькам. Приміром, якщо, повертаючись з роботи, тато відразу ж сідає до комп'ютера, немає нічого дивного в тому, що дитина робить так само.
✔ Здоровий підліток здатен бачити різницю між реальним і віртуальним світом. Інша справа, що, якщо вдома школяр не знаходить розуміння, віртуальний світ виявляється кращим.
Шкільні страхи: як з ними боротися (поради батькам)
✔ Потрібно, щоб дитина повсякчас відчувала підтримку з боку батьків та близького оточення. Особливо відчуваючі підтримку діти виховують впевненість у собі, у своїй захищеності.
✔ Визнання справжніх досягнень дитини надасть їй упевненості, гордість за власні успіхи.
✔ Не потрібно карати дитину за невдачі у школі, шляхом обмеження її привілеїв вдома. Це, швидше за все, викличе протест з її боку.
✔ Завжди потрібно говорити з дитиною, Спілкуватися з нею про те. що її турбує, про що вона думає. Якщо дитині важко сформулювати свої страхи, то можна пограти з нею у рольові ігри, де вона зможе реалізувати усі свої переживання і виразити їх словами. Наприклад, розіграти якусь пригоду тощо.
✔ І наостанок: батькам потрібно слідкувати за своїм емоційним станом. У родині, де батьки завжди сваряться, де царює хаос і крик, дитина ніколи не знайде необхідної підтримки.
Синдром випускника: звідки раптовий спад у навчанні і що з цим робити
Буває, що учень, який вступив до 10 класу після складних іспитів і рік добре провчився, раптом у випускному класі втрачає позиції з усіх предметів. І це при тому, що попереду випуск зі школи, складання ДПА та ЗНО і взагалі – вихід у доросле життя.
Випускний клас – серйозне випробування для всієї родини, і підліток, потрапляючи до центру уваги, не завжди готовий до цього, і взагалі часом складається враження, що йому все набридло, і школа не потрібна, і про вступ думають лише батьки…
Що робити, якщо мотивація у навчанні наближається до нуля, час минає, а майбутній абітурієнт не реагує на умовляння? Виявляється, в американських однолітків та сама проблема, і психологи розробили методи подолання подібних кризових ситуацій. Термін sophomore slump описує саме такі випадки: коли на другий рік після вступу до старшої школи починається різкий спад у навчанні, зниження мотивації, складається загальний негативний емоційний фон.
Іноді ви бачите, що на другий рік знижується рівень ініціативи, мотивація, ентузіазм. Не варто перейматися – це нормальний етап розвитку підлітка.
Треба не панікувати, а застосовувати чотири нескладні рекомендації.
1. Виявіть причину. У багатьох підлітків спад обумовлений втомою після виснажливого вступу до старшої школи і потім першого року адаптації. Інші починають замислюватися про власне майбутнє, їх переслідують сумніви. Запитання, які найчастіше виникають у старшокласників, – чи до тих цілей вони прямують, чи це їхні мрії, плани та прагнення, чи не роблять вони це для інших других людей – батьків або вчителів.
Звичайно, щоб розібратися з собою, власними цілями і вподобаннями, необхідна допомога фахівця, об’єктивні тести з профорієнтації, щоб думка батьків чи вчителів була не єдиною відправною точкою.
Для подолання втоми від власне процесу навчання є спеціальні рекомендації. Щоб уникнути відчуття рутини, варто урізноманітнити способи отримання знань, а також додати якісь заняття, що не стосуються програми школи чи підготовки до вишу, але важливі для підлітка. Бо кожній дорослій людині важливо почуватися унікальною і самодостатньою особистістю. Успіхи в позашкільних заняттях сприятимуть і прогресу в навчанні.
2. Поговоріть з підлітком. Коли ви бачите серйозні зміни в поведінці вашої дитини, це вже привід для розмови. Уважно слухайте, підкреслюйте свою щиру зацікавленість. Підлітки часто скаржаться, ніби батьків насправді не цікавить, що відбувається у житті їхніх дітей. Крики й дорікання, приниження гідності підлітка менш за все сприяють взаєморозумінню.
3. Зверніться по допомогу до школи. У більшості шкіл є психологи, окрім того, є сенс порадитися з учителем дитини. Також варто дізнатися, які цікаві заходи проводять у школі після уроків.
4. Не засмучуйтеся через низькі оцінки. Батьки завжди переймаються, чи вступить їхня дитина до вишу з такими оцінками, чи не стануть низькі бали на заваді втіленню мрії. Проте реальність свідчить, що ваш випадок, скоріше за все, типовий для цього покоління, і середній бал напевне буде приблизно таким самим. Окрім того, для вступу будуть потрібні знання, а не лише оцінки зі школи, а для їх закріплення і систематизації дуже важлива психічна врівноваженість дитини.
Постійна фіксація батьків на низькій успішності, на недостатньому використанні потенціалу лише заважає здоровому розвитку особистості, яка дорослішає.
При цьому, визнаючи дорослість своєї дитини, не варто залишати її наодинці з труднощами. Деяким дітям все ще потрібна допомога в навчанні, і їм потрібна підтримка батьків.
1. З ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би не хотів? Чому?
2. Розкажи мені що-небудь смішне. З чого ти сьогодні сміявся?
3. Розкажи мені про найкраще місце в школі.
4. Яке найдивніше (найбільш дивне) слово ти почув сьогодні?
5. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?
6. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?
7. Якби ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?
7 способів дізнатися, як справи в школі, не питаючи у дитини: "Ну, як справи в школі?"
2. Розкажи мені що-небудь смішне. З чого ти сьогодні сміявся?
3. Розкажи мені про найкраще місце в школі.
4. Яке найдивніше (найбільш дивне) слово ти почув сьогодні?
5. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?
6. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?
7. Якби ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?
Немає коментарів:
Дописати коментар